Процес перемовин України із зовнішніми комерційними кредиторами заслуговує на довіру – МВФ

Процес щодо врегулювання зовнішнього боргу, який веде Україна з приватними кредиторами, заслуговує на довіру (credible process), заявив голова Європейського департаменту Міжнародного валютного фонду (МВФ) Альфред Каммер на брифінгу у Вашингтоні у п’ятницю.

"Це є важливим елементом програми (розширеного фінансування EFF) Фонду, так що в кінцевому підсумку, в рамках програми Фонду, ми побачимо, що боргова стабільність в Україні буде досягнута", – підкреслив він.

Коментуючи погіршення Фондом прогнозу зростання ВВП України на 2025 рік з 2,5% до 2%, Каммер пояснив це нижчим імпульсом зростання, який переноситься з 2024 року.

"Це є відображенням бомбардування енергетичної інфраструктури, яке гальмує економіку. Це також відображає дуже обмежений ринок праці, а також постійну невизначеність щодо тривалості війни і того, як війна розвиватиметься і впливатиме на економіку", – відзначив він.

В той же час голова Європейського департаменту МВФ зауважив, що українська економічна команда – міністр фінансів, голова центрального банку – роблять надзвичайну роботу для підтримки макростабільності в цих умовах, а також для підготовки економіки до періоду післявоєнної реконструкції.

"І важливим для цього є необхідність працювати над середньостроковою стратегією національних доходів, тому що Україна потребуватиме доходів для того, щоб надавати всі необхідні послуги сучасної держави та підтримувати відбудову", – додав Каммер.

Як повідомлялося, метою реструктуризації зовнішнього боргу є виконання цілей боргової стійкості, визначених у програмі EFF: скорочення держборгу до 82% ВВП 2028 року і 65% ВВП - 2033 року, а також зниження обсягу обслуговування боргу за зовнішніми зобов'язаннями до 1-1,8% ВВП на рік протягом 2024-2027 років та обмеження середньої потреби у фінансуванні на рівні 8% ВВП у 2028-2033 роках.

Після успішного завершення обміну єврооблігацій у вересні 2024 року уряд розпорядився тимчасово призупинити виплати за зовнішнім комерційним кредитом Cargill на $0,7 млрд із 3 вересня 2024 року, єврооблігаціями "Укренерго" з держгарантією на $825 млн із 9 листопада 2024 року та ВВП-варантами з 31 травня 2025 року.

Україна з 15 по 23 квітня провела зустріч з членами Спеціального комітету, до складу якого входять інституційні інвестори — власники близько 30% ВВП-варантів та представила пропозиції щодо їх реструктуризації. Але спецкомітет відхилив їх та в запропонував власний варіант, який, у свою чергу, відхилила Україна.

Згідно з початковими умовами ВВП-варантів, які було випущено в межах реструктуризації держборгу України 2015 року замість єврооблігацій на умовну суму близько $3 млрд 239,32 млн, якщо приріст ВВП за рік буде нижчим за 3%, то виплат за паперами не буде. У разі, якщо приріст реального ВВП становитиме від 3% до 4%, виплата за паперами становитиме 15% перевищення показника ВВП над 3%, а якщо вище 4% - то ще плюс 40% перевищення показника ВВП над 4%. З 2021-го по 2025 рік платежі були обмежені 1% ВВП. Відсутність будь-яких обмежень щодо виплат після 2025 року в разі швидкого зростання ВВП критикували окремі політики й експерти всередині країни.

Україна в серпні 2022 року домовилася з тримачами ВВП-варантів про перегляд умов щодо них. Зокрема, були відкладені на 14 місяців та під 7,75% річних виплати, що припадали на 2023 рік, обмежена можлива суму виплат у 2025 році за 2023 рік 0,5% ВВП, подовжений термін обігу цих інструментів на рік (до 2039 року) і водночас дано право Україні повністю або частково викупити їх у 2024-2027 рр.

У 2023 році ВВП України зріс на 5,3%, що означає необхідність в 2025 році виплати за варантами в $520 млн (ці розрахунки зроблено з урахуванням того, що в обігу не в Україні знаходяться ВВП-варанти на умовну номінальну суму $2,635 млрд, тоді як решту раніше викупив Мінфін України). Уряд минулого року в рамках реструктуризації єврооблігацій наклав мораторій на цю виплату за ВВП-варантами до проведення їх реструктуризації.

Курс ВВП-варантів до розв’язаної Росією війни проти України піднімався вище 110% умовного номіналу, але після початку війни падав нижче 20% і навіть 15%, але влітку 2024 року відновився до приблизно 45%. Після реструктуризації євробондів, перемоги Трампа на виборах президента США на очікуваннях швидкого врегулювання війни він перевищив 86% на початку лютого, але через розчарування в цих надіях до середини квітня ці інструменти знову подешевшали до 60%. Нові надії на успіх переговорів у другій половині квітня підняли їх курс до 72,4%. Біржове повідомлення про невдалі перемовини між Україною та власниками ВВП-варантів призвело до зниження їх курсу на один день на 2,22% – до 70,05%, але станом на сьогодні курс відновився до 72,4% на фоні новин про можливе підписання інвестиційної угоди України та США та досягнення угоди про перемир’я між Україною та РФ.