Національна асоціація адвокатів надала пропозиції до законопроєктів щодо утворення військових судів

Сьогодні, у Комітеті ВР з питань правової політики відбулася робоча нарада, на якій обговорили законопроєкти, що стосуються утворення та функціонування в Україні військових судів.

Наразі у Верховній Раді зареєстровані два законопроєкти, що стосуються цього питання: № 13048 від 27.02.2025 та № 13048-1 від 11.03.2025 яким вносяться зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Документи передбачають утворення військових судів гарнізонів (в альтернативному документі - окружних військових судів), які розглядатимуть справи щодо військових кримінальних правопорушень, порушень правил та звичаїв ведення війни, порушень законодавства про держтаємницю в ЗСУ та військових формуваннях. Крім цього, до компетенції таких суддів хочуть віднести адміністративні справи, в яких стороною є військовослужбовець або орган військового управління, а також справи з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.

Голова Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України Лідія Ізовітова зауважила, що обидва законопроєкти передбачають, що суддями у військових судах мають бути військовослужбовці, які проходять військову службу та отримують військові звання. Це, за її словами, суперечить базовим принципам розподілу влади та негативно відобразиться на незалежності судової гілки.

"Хоча законодавці розуміють цю «особливість» носіїв судової влади, суддів усе ж включають у жорстку вертикаль військового підпорядкування. А проходження військової служби передбачає як дію військових статутів, так і обов’язкове дотримання принципів військової дисципліни, підпорядкованості та єдиноначальності. А це, своєю чергою, є посяганням на незалежність суддів", — зауважила Голова НААУ.

При цьому, за її словами, в законопроєктах відсутні реальні гарантії незалежності таких суддів.

Ізовітова наголосила на необхідності врахувати практику Європейського суду з прав людини, позиція якого з цього питання однозначна: наявність у суддів військового статусу і підпорядкованості військовій владі унеможливлює визнання суду як незалежного й неупередженого

"Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий судовий розгляд передбачає, що будь-яка справа повинна розглядатися судом, створеним на підставі закону, який є незалежним і безстороннім. Отже, військові суди, як і всі інші суди в нашій державі, повинні відповідати вимогам незалежності та неупередженості у розумінні конвенції. Натомість у запропонованих моделях маємо суд, до складу якого входять офіцери, що перебувають на військовій службі, вбудовані в ієрархію та діють в межах військової дисципліни. А такий суд безперечно не може вважатися незалежним і неупередженим у розумінні конвенції", - зазначила Голова НААУ.

На думку Ізовітової таку колізію можна було б нівелювати, якщо у військових судах суддями будуть цивільні особи, не пов’язані із військовою службою. Це також допомогло би запровадити цивілізований демократичний контроль над військовою сферою.

"Цивільний статус суддів буде важливою гарантією їхньої незалежності, неупередженості та відповідності стандартам справедливого суду, встановленим ст.6 конвенції. У такому разі, як цивільний статус міністра оборони, так і цивільний статус суддів військових судів стали б елементами єдиного принципу демократичного контролю над військовою сферою", - резюмувала Лідія Ізовітова.